Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.06.2018 р. № 2455/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит ТОВ «    » від    № (вх. ДФС №    від    ) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Щодо ведення книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового відключення електроенергії (питання 1 та 3).

Статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі -Закон № 265) передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та розрахункової книжки (далі - РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Підпунктом 6 п. 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі - Порядок № 547), визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, що у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком РК; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

Абзацом 2 пп. 10 п. 4 розділу II Порядку № 547 передбачено, що на підставі даних РК щодня здійснюються записи у розділі 2 КОРО; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Отже, при виході з ладу РРО, у розділі 2 КОРО, суб’єкт господарювання здійснює запис за день виходу з ладу РРО про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО.

У записах за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані у цьому фіскальному чеку.

Відповідно до п. 7 глави 2 розділу III Порядку № 547, визначено, що сума готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».

Отже, у розрахунковій книжці записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.

Враховуючи зазначене та ситуацію, описану у вашому запиті, при застосуванні РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, до розділу 2 КОРО записується інформація щодо наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Щодо внесення інформації до резервного РРО (питання 2).

У разі застосування резервного РРО, операцією «Службове внесення», до нього вноситься сума коштів, що знаходиться на місці проведення розрахунків для дотримання вимог п. 13 ст. З Закону № 265, щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки.. - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.