Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.06.2018 р. № 2527/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.
Статтею 11-1 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» (далі - Закон № 185) встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138.
У переліку податків і зборів, визначеному статтями 9 і 10 Кодексу, відсутній такий платіж, як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року № К/800/4189/13 (№ 2а-9046/12/2670) а саме:
частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, перелік та розмір яких встановлений Законом України «Про Державний бюджет України» та Законом № 185-V, - незважаючи на те, що є обов’язковим до сплати цими підприємствами, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 Кодексу, а тому вказаний платіж не є податковим платежем.
Враховуючи це, а також норми п. 123.1 ст. 123 Кодексу, згідно з якою у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу та ст. 126 Кодексу, згідно з якою у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, у контролюючого органу відсутні підстави
для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді застосування до нього фінансових санкцій, оскільки платіж (частина прибутку (доходу)), що відраховується державними підприємствами до бюджету, не є податковим зобов’язанням, хоча декларування та сплата цього платежу (код 21010100) здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на Державну фіскальну службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету».