Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з примусового продажу арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.
Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за N 1301/29431 (далі - Порядок № 2831/5).
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку № 2831/5 для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник електронних торгів (далі - Учасник) проходить процедуру реєстрації на веб-сайті реалізації майна, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок державного підприємства, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених Порядком № 2831/5 (далі - Організатор), та виконує інші вимоги, визначені Порядком № 2831/5.
Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок Організатора.
При цьому під гарантійним внеском розуміється грошова сума, що зарахована на рахунок Організатора, яку за одним лотом сплачує Учасник, крім випадків, передбачених Порядком № 2831/5, у розмірі 5 відс., виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком по сплаті винагороди Організатору за надані ним послуги з реалізації майна (пункт 1 розділу І Порядку № 2831/5).
Пунктом 2 розділу II Порядку № 2831/5 визначено, що Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Згідно з пунктом 1 розділу X Порядку № 2831/5 на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку:
зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за таким лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається Організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів;
різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової.
У разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII Порядку № 2831/5, сума винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора.
Відповідно до пункту 2 розділу X Порядку № 2831/5 гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди Організатору.
Гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X Порядку № 2831/5, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VII Порядку № 2831/5 (пункт 3 розділу X Порядку № 2831/5).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за
яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Водночас пунктом 189.4 статті 189 розділу V Кодексу визначено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуютьСя у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання таких товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V Кодексу.
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі
товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V Кодексу.
Зазначений порядок дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту застосовується також до операцій з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.
Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) і формування податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 198 і 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 N 276) (далі - Порядок № 1307).
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг послуг (підпункт "в" пункту 201.1 статті 201 Кодексу);
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як
платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункт "д" пункту 201.1 статті 201 Кодексу);
Отже, податкова накладна складається та реєструється в ЄРПН продавцем (постачальником) товарів/послуг на покупця (отримувача) таких товарів/послуг.
При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.
Таким чином, підставою для включення платником ПДВ - покупцем товарів/послуг сум податку до складу податкового кредиту та відповідно відображення у податковій звітності з ПДВ є:
податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
належним чином оформлена митна декларація;
інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.
При цьому у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Враховуючи викладене, при отриманні Організатором гарантійного внеску, що згідно з пунктом 1 розділу X Порядку № 2831/5 зараховується на його рахунок, податкові зобов'язання з ПДВ не визначаються і відповідно податкова накладна не складається.
Операція Організатора - платника ПДВ з постачання послуг із організації та проведення електронних торгів (у тому числі процедури продажу арештованого майна) Учаснику (переможцю електронних торгів) оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Зокрема, при здійсненні такої операції Організатор - платник ПДВ зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи із суми комісійної винагороди, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на Учасника (переможця електронних торгів).
Водночас зважаючи на те, що згідно із змістом звернень власником арештованого майна, що реалізується на електронних торгах у формі аукціону, є платник податку та перехід права власності на таке майно відбувається безпосередньо від платника податку до Учасника (переможця електронних торгів), то при здійсненні операції з постачання такого майна у платника податку виникає обов'язок визначити податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої відповідно до пункту 188.1 статті 188
розділу V Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на Учасника (переможця електронних торгів).
При цьому оскільки Учасником (переможцем електронних торгів) не здійснюється оплата за придбане майно безпосередньо платнику податку як постачальнику і власнику такого майна, законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, в Учасника (переможця електронних торгів) відсутні.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |