Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.06.2018 р. № 2614/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних з необхідністю відображення у податковій звітності з ПДВ податкової накладної, яка згідно з інформацією платника складена без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до такої податкової накладної, та щодо впливу показника ƩПеревищ у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - Система) на обрахунок суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума) ƩНакл та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.
Починаючи із дати запровадження Системи на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.З статті 200-1 розділу V ПКУ та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
Згідно з пунктом 200-1.З статті 200-1 розділу V ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 одним із складових показників зазначеної формули є показник ƩПеревищ.
Показник ƩПеревищ відображає загальну суму перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Показник ƩПеревищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу III Порядку №21).
Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються фактичні обсяги господарських операцій, здійснених протягом звітного періоду.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, а також в розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ, якщо фактично така операція не здійснювалася.
В той же час суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.
Таким чином, обрахунок суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, здійснюється в автоматичному режимі відповідно до формули, визначеної ПКУ, а в описаному у зверненні випадку показній ƩПеревищ виник за рахунок безпідставної реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, та у подальшому реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до неї.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку.
В той же час, з метою врегулювання порушеного питання та надання платникам можливості виправити допущені помилки в частині складання зайвих податкових накладних ДФС розроблений відповідний проект наказу щодо внесення змін до форми податкової накладної та розрахунку коригування до неї та порядку їх заповнення, який направлено до Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).