Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відображення у податковому обліку операцій з надання послуг нерезидентам, місце постачання яких відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розташоване за межами митної території України, та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пункт 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Враховуючи викладене та у разі, якщо платник податку здійснює за межами митної території України операції з постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, нерезидентам, які зареєстровані як суб'єкти господарювання або мають місце постійного чи переважного
проживання за межами митної території України, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому податкові зобов'язання з ПДВ за такою операцією не визначаються та відповідно податкові накладні не складаються.
Водночас підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:
придбаними для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Порядок пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту визначено статтею 199 розділу V ПКУ.
Відповідно до пункту 199.2 статті 199 розділу V ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
При цьому сукупний обсяг постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій визначається як загальна сума операцій, що є об'єктом (операції, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відс., 7 відс., 0 відс. і звільнені від оподаткування податком), та операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ (операцій, перелічених у статті 196 розділу V ПКУ, та
операцій з постачання товарів/послуг, місце постачання яких визначається за межами митної території України).
Отже, у разі якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються у повній мірі в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, в операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ), то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
У разі якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються частково в оподатковуваних операціях та частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, в операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ), то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, виходячи із частки, визначеної на підставі пункту 199.2 статті 199 розділу V ПКУ.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення типу причини і умовних кодів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).
При цьому згідно з пунктом 11 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 Порядку № 1307, зокрема 08 - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |