Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2017 р. № 2153/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання платних адміністративних послуг фізичним або юридичним особам з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вказано у зверненні та додатку до нього, відповідно до наказу Міністерства юстиції України підприємство акредитоване як суб’єкт державної реєстрації.

Підпунктом 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов'язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Для застосування норми підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 Кодексу необхідне одночасне виконання таких вимог:

послуги повинні надаватися органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги;

послуги, які надаються, повинні бути платними;

обов'язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством;

кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету.

Закон України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до частини 1 статті 6 розділу II Закону № 1952 організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Статтею 34 Закону № 1952 визначена плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 7 статті 34 Закону № 1952 адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Частиною третьою статті 35 Закону № 1952 передбачено, що фінансове забезпечення приватних нотаріусів та акредитованих суб'єктів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів або акредитованих суб'єктів, які здійснили державну реєстрацію прав.

Перерахування 40 відсотків коштів адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав здійснюється в установленому законодавством порядку.

Таким чином, платні адміністративні послуги за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надаються підприємством за кошти (адміністративний збір), які не перераховуються у повному обсязі до бюджету.

Тому відповідно вказані послуги не звільняються від оподаткування ПДВ, тобто підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %. Дія підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 Кодексу до таких послуг не застосовується.