Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2018 р. № 2725/ІПК/28-10-01-03-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист щодо визначення різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на поточні та капітальні ремонти основних засобів виробничого призначення, та керуючись статтею 52 розділу II Кодексу повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").    
Отже, з питання бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами поточних та капітальних ремонтів основних засобів, які мають «нульову» залишкову вартість, які знаходяться на тимчасовій консервації, які отримані в оперативну оренду, слід звертатися до Міністерства фінансів України.
Пунктами 28 - 33 розділу 6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі - Методичні рекомендації) передбачено чітке розмежування робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо).    
Витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів (п. 30 Методичних рекомендацій).
Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів (п. 31 Методичних рекомендацій).
Консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п.2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року №1183).
Тобто на період консервації, капітального ремонту, реконструкції та іншого поліпшення основних засобів відбувається припинення їх експлуатації.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст.138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1    ст.138 Кодексу фінансовий результат до
оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів не підлягають амортизації у податковому обліку та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування.
Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Враховуючи зазначене, у податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Таким чином, якщо на основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку за правилами бухгалтерського обліку не припиняється нарахування амортизації на період виведення їх з експлуатації у тому числі у зв’язку з поточним або капітальним ремонтом, то в податковому обліку на них також буде нараховуватись амортизація за цей період.
Водночас згідно з пп.138.1, 138.2 ст.138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, що виникають за операціями з ремонту такого об'єкта невиробничих основних засобів.
Відповідно до ст.776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 21 Методичних рекомендацій затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями за умовами, зазначеними у пунктах 29-31 Методичних рекомендацій, відображаються орендарем за дебетом рахунку капітальних інвестицій. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в пункті 7 Методичних рекомендацій.
У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку орендар на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст.138 Кодексу має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму
нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.