Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2017 р. № 2158/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ... щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Згідно з п. 1 ст. 9 і Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «а» п. 1 приміток Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (далі — Постанова №426) встановлено, що військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу військової служби, які проходять військову службу за контрактом в Збройних Силах, крім вихідних, святкових днів та часу перебування у відпустці, забезпечуються тільки обідом з розрахунку 45 відс. добового набору продуктів за цією нормою, за винятком тих, що забезпечуються харчуванням за іншими підпунктами цього пункту або за іншими нормами. Зазначеним військовослужбовцям на їх бажання за рішенням командира військової частини дозволяється виплачувати грошову компенсацію у розмірі вартості набору продуктів, який видається на приготування обіду.

Водночас, розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень» (далі - Порядок № 450) (п. 1 ст. 12 Закону № 2011).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім доходів, зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Грошові компенсації передбачені п.п. «а» п. 1 приміток Постанови № 426 та Порядком № 450 у вказаному переліку не зазначені, а отже оподатковується у відповідності до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на загальних підставах.

Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п. 168.5 ст. 168 Кодексу).

Оскільки згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, яка затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 12.03.2012 № 333 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 № 456/20769 (далі - Інструкція № 333), компенсаційні виплати, передбачені п.п. «а» п. 1 приміток Постанови № 426, фінансуються у відповідності до п.п. 2.2.3 п. 2.2 глави 1 за кодом економічної класифікації видатків бюджету № 2230 «Продукти харчування», а також компенсаційні виплати передбачені Порядком № 450 фінансуються у відповідності п.п. 2.5.3 п. 2.5 глави 1 за кодом економічної класифікації видатків бюджету № 2730 «Інші виплати населенню», а не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців (код економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове утримання військовослужбовців»), то на них не поширюється норма п. 168.5 ст. 168 Кодексу.

Разом з тим зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Отже, не включаються до бази нарахування єдиного внеску зазначені компенсаційні виплати, що згідно з Інструкцією № 333 фінансуються не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.