Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2018 р. № 2747/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про транспортний податок з юридичних осіб

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо оподаткування транспортним податком з юридичних осіб, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство - великий платник податків (далі - ВПП) у зв’язку з придбанням транспортного засобу вважає за необхідне стати на податковий облік за неосновним місцем обліку та повідомляє, що контролюючий орган, у якому Товариство має стати на облік за неосновним місцем обліку відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, не співпадає з контролюючим органом за місцем реєстрації транспортного засобу. Товариство просить уточнити надану йому раніше податкову консультацію в частині визначення контролюючого органу, до якого має надаватися податкова декларація з транспортного податку (далі - Податок), та місцевого бюджету, до якого Податок сплачується.
Згідно з п.п. 267.6.4 п.267.6 ст. 267 Кодексу платники Податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму Податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного місцевого бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.10.5 ст.10, п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 Кодексу).
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків регламентується нормами розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі - Порядок).
Так пунктом 7.2 розділу VII Порядку визначено, що для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (додаток 9). Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-01111 (додаток 10), поданого
платником відповідно до розділу VIII цього Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.
Пунктом 8.2 розділу VIII Порядку визначено, що об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Кодексу.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта (п. 8.3 розділу VIII Порядку).
Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Враховуючи зазначене, податкова декларація з Податку надається до контролюючого органу за місцем звернення Товариства про реєстрацію транспортного засобу, у якому Товариство перебуває на обліку за неосновним місцем обліку. Податок сплачується до відповідного місцевого бюджету.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.