Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.06.2018 р. № 2759/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо проведення коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції у разі використання методу трансфертного ціноутворення «витрати плюс» та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» відповідно до п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу здійснюється за одним із таких методів:
порівняльної неконтрольованої ціни;
ціни перепродажу;
«витрати плюс»;
чистого прибутку;
розподілення прибутку.
Згідно з п.п. 39.3.2.1 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції.
Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:
доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;
ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.
Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
У разі коли з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».
Метод «витрати плюс» може застосовуватися, зокрема, але не виключно, під час:
виконання робіт (надання послуг) особами, які є пов'язаними з отримувачами результатів таких робіт (послуг);
операцій з продажу товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов'язаними особами;
операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов'язаними особами (п.п. 39.3.5.2 п.п. 39.3.5 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях (п.п. 39.3.5.1 п.п. 39.3.5 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Відповідно до п.п. 39.2.2.1 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:
немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;
такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.
Підпункт 39.2.2.2 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначає, що під час визначення зіставності операцій аналізуються, зокрема, такі елементи контрольованої та зіставних операцій:
функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції
умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).
Показники рентабельності для цілей ст. 39 Кодексу визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення зіставності показників (п.п. 39.3.2.6 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Таким чином, платник податків під час встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», у разі наявності значних відмінностей між контрольованою та неконтрольованими операціями, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення (у тому числі методу «витрати плюс»), самостійно приймає рішення про необхідність та доцільність проведення коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованих операцій для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.
Якщо відмінності в умовах договорів стосовно транспортування товарів у контрольованій та неконтрольованих операціях, з урахуванням фактичних обставин їх здійснення, істотно впливають на ціну товарів (фінансовий результат), то відповідні коригування можуть бути проведені, зокрема, щодо
витрат, пов’язаних із транспортуванням таких товарів, які було понесені сторонами контрольованої та/або неконтрольованих операцій.
Рішення щодо проведення відповідного коригування має прийматись в кожному конкретному випадку відповідно до фактів та обставин проведення контрольованої та неконтрольованих операцій за результатів функціонального та економічного аналізу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).