X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.06.2018 р. № 2761/6/99-99-12-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист [Товариства ...] про надання індивідуальної податкової консультації.
Товариство планує закупити на митній території України легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену, в процесі виробництва якого отримується супутня продукція (пропілен, фракції С4, С5, С4+С5, С6-С8, С9, бензол, смола важка піролізу), в зв’язку з чим виникла необхідність роз’яснення практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
До питання 1
На підставі яких документів підприємство - виробник нафтопродуктів, яке здійснило їх відпуск підприємству - виробнику етилену, застосовує нульову ставку акцизного податку?
Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються як сировина для нафтохімічної промисловості, визначені в п. 229.2 ст. 229 Кодексу.
Відповідно до п.п. 229.2.1 п. 229.2 ст. 229 Кодексу легкі дистиляти (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.
До отримання легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11  90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), які використовуються суб’єктами господарювання у якості сировини для виробництва етилену, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою
акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 ст. 215 Кодексу, та ставкою 0 євро за 1000 кг (п.п. 229.2.3 п. 229.2 ст. 229 Кодексу).
Відповідно до п. 5 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану для використання як сировини для виробництва етилену, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1215 (далі - Порядок № 1215), податковий вексель складається у разі отримання легких та важких дистилятів з нафтопереробного підприємства у двох примірниках.
Перший примірник податкового векселя залишається у векселедержателя, другий з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертається векселедавцю для отримання на нафтопереробному підприємстві (далі - Підприємство) легких та важких дистилятів.
Відвантаження легких та важких дистилятів, що використовуються у якості сировини для виробництва етилену, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України (п.п. 229.2.15 п. 229.2 ст. 229 Кодексу).
Слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 231 та 232 Кодексу всі суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального на внутрішньому ринку, мають складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної
підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).
Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, зокрема використаного для власного споживання, реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу. Реалізація пального для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу, передбачає для Підприємства виконання низки вимог:
поповнення залишків пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) шляхом складання та реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку пального, зокрема при складанні заявки на поповнення (коригування) залишку пального згідно з Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 (далі - Порядок № 218), у верхній лівій частині відповідного виду заявки (основна або коригуюча) замість відмітки «X» проставляється тип причини «1» та у гр. 8 «Сума акцизного податку» проставляється  нульове значення;
складання та реєстрації акцизної накладної, у якій вказується тип причини «2», особа - отримувач пального зазначається відповідно до переліку підприємств, яким надано квоти на підакцизну продукцію, що ввозиться чи відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 розділу VI Кодексу, а обсяги, зазначені у такій акцизній накладній, можуть бути виписані в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального.
Отже, для отримання на нафтопереробному підприємстві легких та важких дистилятів Товариство має пред’явити Підприємству другий примірник податкового векселя, який є однією з умов застосування Підприємством при реалізації легких та важких дистилятів нульової ставки акцизного податку. Іншою умовою є реєстрація Підприємством в ЄР АН акцизних накладних, реалізованих на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу, на обсяги пального в межах наявного у Товариства ліміту квот.
До питання 2
Після повернення другого примірника податкового векселя з відміткою векселедержателя про взяття на облік векселедавцю для отримання на нафтопереробному підприємстві легких та важких дистилятів, такий примірник векселя підлягає зберіганню векселедавцем чи підлягає передачі нафтопереробному підприємству?
Відповідно до п. 5 Порядку № 1215 другий примірник податкового векселя з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертається векселедавцю для отримання на нафтопереробному підприємстві легких та важких дистилятів.
До питання З
Яким чином відбувається погашення податкового векселя у випадку відсутності поставки чи неповної поставки обсягу легких та важких дистилятів, на які був оформлений податковий вексель?
Відповідно до п.п. 229.2.10 п. 229.2 ст. 229 Кодексу податковий вексель
вважається погашеним у разі документального підтвердження векселедавцем факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.
Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену (далі - Довідка), погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві (п.п. 229.2.11 п. 229.2 ст. 229 Кодексу). Форму Довідки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2017 № 709, в якій, зокрема, передбачено відображення: обсягів нафтопродуктів, отриманих з нафтопереробного підприємства, використаних за цільовим призначенням, суми акцизного податку, визначеної у податковому
векселі, та суми акцизного податку, нарахованої на обсяг нафтопродуктів, використаних як сировина у виробництві етилену. Також у Довідці передбачено погодження її з представником контролюючого органу на податковому посту.
Нормами Кодексу визначено, що на податковому посту підприємства, що використовує легкі та важкі дистиляти у якості сировини у виробництві етилену, представники контролюючого органу за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів у якості сировини у виробництві етилену (п.п. 229.2.9 п. 229.2 ст. 229 Кодексу).
Отже, у разі відсутності поставки чи неповної поставки легких та важких дистилятів, ніж прогнозований обсяг пального, виходячи з якого був оформлений податковий вексель, такий податковий вексель погашається виходячи з обсягу, який використано за цільовим призначення з фактично отриманого обсягу пального та обсягу пального, який не отримувався.
Це зазначається у довідці векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, що підтверджується шляхом погодження з представником органу ДФС на податковому посту Товариства, зокрема:
у гр. 10 вказується «Сума акцизного податку, що нарахована на обсяг нафтопродуктів, використаних як сировина у виробництві етилену», яка обраховується з урахуванням обсягу отриманого пального, а саме гр. 7 «Обсяги нафтопродуктів, які отримано з нафтопереробного підприємства або ввезено на митну територію України» та гр. 8 «Обсяги нафтопродуктів, які використано за цільовим призначенням»;
значення гр. 9 «Сума акцизного податку, яка визначена у податковому векселі, що підлягає погашенню» буде більшим ніж у гр. 10 «Сума акцизного податку, яка нарахована на обсяг використаних як сировина у виробництві етилену», а у графі 11 «Сума акцизного податку, яка сплачена коштами у разі нецільового використання» проставляється значення «0».
До питання 4
Якщо другий примірник податкового векселя залишається у векселедавця, то в якому порядку цей другий примірник бере участь в отриманні на нафтопереробному підприємстві легких та важких дистилятів?
У разі отримання легких та важких дистилятів з нафтопереробного підприємства податковий вексель складається у двох примірниках, а у разі ввезення легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану на митну територію України - у трьох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем в банку, а два інші - на ксерокопії вексельного бланка, що мають однаковий з першим примірником номер.

Перший примірник податкового векселя залишається у векселедержателя, другий з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертається векселедавцю для отримання на нафтопереробному підприємстві легких та важких дистилятів. Отже, у разі отримання легких та важких дистилятів з нафтопереробного підприємства Порядком № 1215 не визначено, чи має векселедавець другий примірник векселя надати нафтопереробному підприємству чи лише пред’явити йому для отримання легких та важких дистилятів. У разі ввезення легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану другий примірник податкового векселя подається контролюючому органу, який здійснює митне оформлення зазначених товарів, третій - залишається векселедавцю (п. 5 Порядку № 1215).
Товариство (векселедавець) та нафтопереробне підприємство мають самостійно визначити спосіб отримання нафтопереробним підприємством другого примірника векселя та/або його завіреної копії при отриманні векселедавцем легких та важких дистилятів.
До питання 5
Чи зобов’язане підприємство - виробник етилену на момент передачі легких та важких дистилятів з місця зберігання в технологічний процес виробництва етилену скласти і зареєструвати в ЄРАН акцизну накладну на відповідні обсяги дистилятів із застосуванням нульової ставки акцизного податку?
Нормами Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу (абзац другий п. 231.1 ст. 231 Кодексу).
Отже, акцизну накладну на обсяги пального, реалізованого для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу, складає та реєструє в ЄРАН нафтопереробне підприємство (у межах наданих Товариству квот). Тому Товариство не має обов’язку складати акцизні накладні на обсяги легких та важких дистилятів, які отримані від нафтопереробного підприємства і передаються з місця зберігання в технологічний процес виробництва етилену.
До питання 6
Чи відноситься супутня продукція — речовини та суміші, наведені в
зверненні, до такої, що підтверджується цільовим використанням нафтопродуктів, вироблених в Україні і використаних для виробництва етилену в порядку п. 229.2 ст. 229 Кодексу?
Відповідно до п.п. 229.3.13 п. 229.3 ст. 229 Кодексу та п. 11 Порядку № 1215 податковий вексель погашається на підставі поданої векселедержателю довідки векселедавця про їх цільове використання, погодженої представником податкового посту, встановленого на підприємстві (п. 229.3 ст. 229 Кодексу). До кожного податкового векселя подається окрема довідка, в якій, зокрема, відображаються обсяги отриманих, ввезених на митну територію України нафтопродуктів як сировини для виробництва етилену, використаних нафтопродуктів за цільовим призначенням, кількості виробленого етилену, витрат на одиницю етилену згідно з нормативними документами.
Оскільки, як зазначає Товариство, керуючись Технологічною схемою
переробки піролізної сировини (наданою до звернення), отримання етилену
неможливе без одночасного отримання супутньої продукції (пропілену, фракцій С4, С5, С4+С5, С6-С8, С9, бензолу, смоли важкої піролізу), то під час визначення цільового використання пального, ввезеного без сплати акцизного податку згідно з п.п. 229.3.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу, необхідно виходити із забезпечення встановленої норми отримання етилену з одиниці використаної сировини (легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану).