Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2017 р. № 2163/ІПК/04-36-12-32-20

Відповідно до пп. 134,1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень {стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних, стандартів фінансової 'звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалгерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень нього розділу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях за договором оферти та або комісійним та субкомісійним, іншим посередницьким договорам, у тому числі по отриманих за зазначеними договорами грошових коштів.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Щодо відображення у складі бази онодаї кування податку на прибуток лише різни ні між отриманими за договором та сплаченими за комісійними договорами коштів (комісійну винагороду) слід зазначити наступне.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принцип) превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, укладання договору оферти та фактичного виконання за його положеннями послуг з перевезення пасажирів на умовах комісії обліковуються як комісійні операції за нормами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Взаємовідносини, шо виникають між сторонами за договорами комісії регламентуються гл, 66 Цивільного кодексу України від і 6.01.2003 №435-ІV (із змінами і доповненнями, далі — Цивільний кодекс).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, азе за рахунок комітента (cт. 1011 Цивільного кодексу).

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (п. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. (ст.1022 Цивільного кодексу).

Згідно ст. 1023 Цивільного кодексу Комітет зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії.

Комісіонер мас право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правовику, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 Цивільного кодексу).

Згідно ст. 1015 Цивільного кодексу за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії і третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо еубкоміеіонера права та обов'язки комітента.

Тобто, положення пі. 69 Цивільної о кодексу розповсюджується і на цей тип угод ї третіми особами.

Отже, після вчинення правочину за дорученням комісіонера субкомісіонер повинен надати комісіонеру звіт і передати йому все одержане за договором субкомісії, у тому числі витрати, зроблені ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за доіовором субкомісії. які потребують відшкодування.

До річною доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (п.и. 134.1.1 п. 134,1 ст. 1 34 Кодексу).

Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітною періоду з витратами, то були здійснені для отримання цих доходів. ГІри цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону України є Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні^ від 16.07.1999 № 996-ХІУ. далі - Закон .N1*996).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 996 господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капітал і п ідприємства.

Водночас, регулювання m-пань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності тдійсшогі ься Міністерством фінансів України, яке затверджу«: національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності ні. 2 ст. 6 Закону України № W6).

Отже, з питання відображення зазначених операцій в бухгалтерському обліку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Одночасно повідомляємо, що незалежно від виду угоди, укладеної між юридичною особою та фізичною особою (окрім приватних підприємців), при виплаті коштів таким фізичним особам на юридичну особу покладаються обов'язки податкового агента, передбачені ст. 168 Кодексу.

Відповідно до н. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація мас індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано гаку консультацію.