Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2018 р. № 2812/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо окремих питань застосування податкового законодавства за операціями з придбання корпоративних прав юридичної особи - нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Щодо дати отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення інвестицій

Порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон визначено Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, яка затверджена постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) 16.03.1999 № 122 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Згідно п.1.10 Інструкції індивідуальна ліцензія НБУ на здійснення інвестиції - належним чином оформлений письмовий дозвіл НБУ на право здійснення конкретним резидентом конкретної інвестиції. Відповідними розділами Інструкції визначено перелік документів, потрібних для одержання ліцензії, порядок видачі такої ліцензії, внесення змін і доповнень до ліцензій, підстави для відмови НБУ у видачі ліцензії, у внесенні змін та доповнень до неї, для тимчасового призупинення розгляду клопотання резидента про видачу ліцензії або відкликання ліцензії.

Таким чином, для уточнення умов (термінів) видачі ліцензії на здійснення інвестицій за кордон слід звернутися до Національного банку України.

Щодо оподаткування доходу нерезидента за операціями з придбання у нього корпоративних прав іншого нерезидента

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів

України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розд. III Кодексу (п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Отже, резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату з доходу за операцією з придбання у нього корпоративних прав, має утримати податок з прибутку від такої операції за правилами, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав розраховується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо застосування Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень.

Згідно з положеннями ст. 13 Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень від 15.08.1995, яка ратифікована Верховною Радою України 23.04.1996 та набрала чинності 04.06.1996 (далі - Конвенція), доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 цієї Конвенції, яке перебуває у другій Договірній Державі, або від відчуження акцій компанії чи паїв у партнерстві, активи якого складаються головним чином з такого майна, можуть оподатковуватися в цій іншій державі (п. 1 ст. 13 Конвенції).

Отже відповідно до п. 1 ст. 13 Конвенції доходи, що одержуються резидентом Швеції від відчуження нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 цієї Конвенції, яке перебуває в Україні, або від відчуження акцій компанії чи паїв у партнерстві, активи якого складаються головним чином з такого майна, підлягають оподаткуванню в Україні.

Виходячи зі змісту запиту, можна зробити висновок, що випадок, який розглядається, не підпадає під дію п. 1 ст. 13 Конвенції.

Доходи від відчуження будь-якого майна, іншого, ніж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2 і 3 ст. 13 Конвенції, оподатковуються тільки в Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно (п. 4 ст. 13 Конвенції).

Враховуючи зазначене, згідно з п. 4 ст. 13 Конвенції доходи, що одержуються резидентом Швеції від відчуження будь-яких корпоративних прав (інших, ніж акції або паї у партнерстві, які підпадають під дію п. 1 ст. 13 Конвенції), підлягають оподаткуванню у країні, резидентом якої є особа, що відчужує майно (уданому випадку - у Швеції).

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Щодо відображення господарських операцій з нерезидентом у податковій звітності.

Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст.103 Кодексу).

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі -Декларація), відповідно до якої

Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі -додаток ПН).

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав відображається у рядку 8 таблиці 1 додатка ПН. У колонці 3 цього рядку вказується сума прибутку, отриманого нерезидентом від такої операції. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті зазначених доходів нерезиденту у колонці 5 таблиці 1 додатка ПН вказується ставка податку згідно з міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).