Особливості режиму іноземного інвестування на території України визначено Законом України «Про режим іноземного інвестування» (далі - Закон).
Відповідно до статті 2 Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися, зокрема у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України.
Порядок здійснення іноземних інвестицій в Україну в грошовій формі визначено розділом 2 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 280 (далі - Положення № 280).
Згідно зі статтею 11 Закону іноземний інвестор у разі припинення інвестиційної діяльності має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування у сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
Порядок повернення іноземних інвестицій, а також прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, визначено розділом 3 Положення № 280.
Купівля іноземної валюти з метою повернення нерезидентам прямих інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні здійснюється згідно з Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281.
Доходом з джерелом їх походження з України вважається будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зон (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)).
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Зокрема, п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено перелік доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
До доходів нерезидента з джерелом їх походження з України належать й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України “Про державну підтримку кінематографії в Україні”.
Термін «господарська діяльність» визначено у п.п 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, під яким розуміється діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже в розумінні Кодексу повернення нерезиденту його частки в статутному капіталі товариства - резидента України не є господарською діяльністю та не вважається доходом нерезидента, що підлягає оподаткуванню відповідно до вимог п. 141.4 ст. 141 Кодексу за умови, якщо сума такого повернення не перевищує суму інвестиції такого нерезидента в корпоративні права товариства.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |