Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.06.2018 р. № 2876/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення платником ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку, дати виникнення податкових зобов’язань відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо податковий кредит за операціями з придбання товарів/послуг з метою їх використання у негосподарській діяльності був відображений на підставі документів, зазначених у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Пунктом 187.10 статті 187 та пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ для окремих категорій платників податків, які здійснюють певні види операцій, передбачено застосування касового методу податкового обліку ПДВ.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015    №    1307,

зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), передбачено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПКУ та Порядком № 1307.

Загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань передбачені статтею 187 ПКУ.

Водночас відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу

податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку складає зведені податкові накладні.

Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що у разі складання зведених податкових накладних у графі 2 податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Разом з цим, пунктом 201.11 статті 201 ПКУ визначено перелік документів, які є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної, та до яких, зокрема належать послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами, касові чеки, бухгалтерська довідка, митна декларація.

Отже, якщо платником ПДВ, зокрема, який застосовує касовий метод податкового обліку, податковий кредит було відображено на підставі документів, зазначених у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, то податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту. При цьому у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної на операції з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, зазначається назва документів, на підставі яких формувався податковий кредит, їх дати складання та порядкові номери.

При цьому зазначаємо, що у випадку придбання таким платником товарів/послуг, які не призначені для використання в операціях, перерахованих у пункті 187.10 статті 187 та у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ не

застосовується, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за такими операціями визначається у загальному порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 198 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).