Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.07.2018 р. № 2943/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»

(код ЄДРПОУ 00191218)

Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка Васильківський район, Запорізька обл., 71674

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» від 23.05.2018 № 16/1122 (вх. ДФС № 42089/6 від 30.05.2018) щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від юридичної особи та нарахування на такі доходи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2,165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 стЛ 64 Кодексу);

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді, зокрема вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Законом України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі - Закон № 1910), який набрав чинності з 25.03.2017, внесено зміни до Кодексу щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичними особами у вигляді дарунку.

Так, згідно з п. 174.6 ст. 174 Кодексу доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою -підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV Кодексу для оподаткування додаткового блага.

При цьому п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1910 передбачено, що цей Закон застосовується до доходів, отриманих платником податків у вигляді дарунка, починаючи з 1 січня 2017 року.

Також, вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

При цьому нормами п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Зауважуємо, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їх вартість оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому вказана вартість також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до ст. 1159 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Згідно зі ст. 1160 ЦКУ особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Разом з тим правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє є представництвом (частина перша ст. 237 ЦКУ).

Статтею 244 ЦКУ передбачено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:

сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «б» п.п. 170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

При цьому відповідно до п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку дія Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на відрядження або під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Разом з тим оскільки фізичною особою (працівником) придбання товарів здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (працедавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій фізичній особі за реалізовані (продані) товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується на загальних підставах.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для роботодавців встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170

затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не передбачено подарунки за високі досягнення у праці та в рекламних акціях.

Отже, вартість дарунків, які надані фізичній особі (працівнику) юридичною особою (роботодавцем), є базою нарахування єдиного внеску. Водночас якщо дарунки надаються фізичній особі, яка не перебуває у трудових відносинах з юридичною особою, то вартість таких дарунків не є базою нарахування єдиного внеску.

Крім того, кошти виплачені такою юридичною особою фізичній особі (працівнику) за придбані товари не є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.