Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2018 р. № 2979/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула запити щодо особливостей складання податкових накладних та формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Щодо можливості включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, які містять розбіжності в номенклатурі товару (код УКТЗЕД, рік врожаю, наведена інша додаткова інформація, що не характеризує товар, наприклад, незначні відмінності в артиклі та назві товару) з відповідними первинними документами.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі - Порядок № 1307).

Згідно із пунктом 16 Порядку № 1307 до графи 2 податкової накладної вноситься номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця).

Відповідно до підпункту «е» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу одним із обов’язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Разом з тим, помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

У зв’язку з цим номенклатура товарів чи послуг повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація

яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 966, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Форма такої заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.(пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Крім того, платник має право скористатись законодавчою нормою -виправити помилки, допущені при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, склавши та зареєструвавши в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної (пункт 192.1. статті 192 розділу V Кодексу).

Щодо зазначення в податковій накладній коду товару згідно УКТ ЗЕД, при постачанні придбаних товарів (не імпортованих та не підакцизних товарів), на рівні перших чотирьох цифр.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема:

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі -ДКПП) неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).

До граф 3.1, 3.3 податкової накладної вноситься код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКGG.

Графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:

у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Щодо можливості зазначення в податкових накладних ціни товарів/послуг, що містить більше двох цифр після коми, та право на формування податкового кредиту за такими зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1307, усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Водночас пунктом 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Для визначення розрахованих вартісних показників та кількісних показників податкової накладної застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знаку на «1» (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п’ять).

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків І - IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту(пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Крім того, платник має право скористатись законодавчою нормою виправити помилки, допущені при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, склавши та зареєструвавши в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної (пункт 192.1. статті 192 розділу V Кодексу).

Відповідь на зазначене питання розміщено на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» у рубриці: «запитання-відповіді з бази знань».

Щодо можливості блокування податкових накладних, складених на операції з постачання товару, в яких номенклатура товарів/послуг відрізнятиметься від вказаної в податкових накладних, отриманих від постачальника цього товару.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - ПКМУ № 117). Згідно пункту 10 ПКМУ № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій перераховані в листі ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18, який розміщено на веб-порталі ДФС України за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331616.html.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН буде зупинена при наявності ознак ризиковості здійсненої господарської операції та ризиковості платника податку.

Щодо порядку оприбуткування різних номенклатур одного і того ж товару від постачальників згідно власної номенклатури, щодо визначення аналогічних та однотипних товарів, відповідність кодів УКТ ЗЕД або ДКПП.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996).

Отже, за роз’ясненнями щодо порядку оприбуткування різних номенклатур одного і того ж товару від постачальників згідно власної номенклатури, щодо визначення аналогічних та однотипних товарів, відповідність кодів УКТ ЗЕД або ДКПП доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

При цьому відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.