Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.07.2018 р. № 3004/ІПК/15-32-13-01-19

Головне управління ДФС в Одеській області керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення від 22.06.2018р. (вх. ГУ ДФС в Одеській області № В/2584/15-32 від 22.06.2018р.) і надає індивідуальну податкову консультацію щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна фізичною особою.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю -обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, орендарі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки, надані в оренду (ст. 269, 270, п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті ПКУ встановлено, що земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка (далі - НГО) земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого XIII розділом ПКУ (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПКУ).

Відповідно до статті 81 ЗКУ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтею 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на жилий

будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Водночас повідомляємо, що використання земельних ділянок без належно оформлених прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (стаття 125 ЗКУ).

Отже, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, зацікавленим особам для одержання у власність або у користування земельних ділянок, необхідно звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за місцем розташування земельних ділянок (статті 118, 123 ЗКУ).

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Слід зазначити, що на підставі вимог пункту 16.1 статті 16, абзацу четвертого пункту 63.3 статті 63 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцем знаходження земельних ділянок в порядку, встановленому законодавством України.

Додатково повідомляємо, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо, зокрема, розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку тощо (абзац п’ятий пункту 286.5 статті 286 ПКУ).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.