X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.07.2018 р. № 3037/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій звітності з податку на додану вартість операцій з придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ та порядку застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Згідно з інформаційними базами даних ДФС, станом на 27.06.2018 особа не є зареєстрованим платником ПДВ та відповідно не здійснює фінансово-господарської діяльності, безпосередньо пов’язаної із застосуванням положень ПКУ, зазначених у зверненні.

Порушені у зверненні особи питання за своїм змістом є проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 19.1 статті 19 розділу І ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. При цьому пунктом 19.2 статті 19 розділу І ПКУ визначено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків -фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Порядок та умови надання платникам податків податкових консультацій (у тому числі індивідуальних) визначено статтею 52 розділу II ПКУ.

Під індивідуальною податковою консультацією розуміється роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства надається на безоплатній основі контролюючим органом платнику податків за його зверненням протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення цим контролюючим органом.

При цьому подане платником податків до контролюючого органу звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
підпис платника податків;
дату підписання звернення.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу II ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 розділу II ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Таким чином, у разі виникнення необхідності отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм ПКУ будь-який платник податків або законний його представник (за наявності належним чином оформленої довіреності) має право звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, оформленим згідно з вимогами, визначеними пунктом 52.1 статті 52 розділу II ПКУ.

Разом з цим повідомляємо, що правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг,
необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX розділу V ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Зазначене стосується лише товарів/послуг, які були придбані з податком на додану вартість.

Таким чином, для товарів/послуг, які були придбані після 1 липня 2015 року без податку на додану вартість у неплатника ПДВ (та відповідно податковий кредит за якими не був сформований), призначених для використання, зокрема у звільнених від оподаткування операціях, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку № 21, зокрема, обсяги придбання (виготовлення, будівництва,    спорудження, створення) без    податку    на    додану    вартість
включаються до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Обсяги    придбання товарів/послуг без    податку    на    додану    вартість
відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому вони були придбані.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).