Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.07.2018 р. № 3104/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із припиненням визнання фінансового активу, що обліковується за амортизованою собівартістю внаслідок продажу такого активу шляхом укладання договору переуступки права вимоги за таким активом або договору факторингу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє наступне.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій банків із фінансовими інструментами встановлено Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21 лютого 2018 року №14 (далі - Інструкція № 14).

Відповідно до п. 17 Інструкції № 14 банк визнає різницю між балансовою вартістю фінансового активу, обчисленою на дату припинення визнання, та сумою отриманої компенсації (у тому числі величиною отриманого нового активу за вирахуванням величини прийнятого зобов'язання), як доходи або витрати від припинення визнання.

Балансова вартість - це вартість, за якою актив та зобов'язання відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми боргу, нарахованих процентів, неамортизованої премії (дисконту), а для фінансового активу - суми оціночного резерву під очікувані кредитні збитки (п.п. 3 п. 3 розділу І Інструкції № 14).

Згідно з п. 94 та п. 98 Інструкції № 14 негативний результат від продажу фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, обліковується на рахунку для обліку витрат від припинення визнання фінансових активів, позитивний результат - на рахунку для обліку доходу від припинення визнання фінансових активів. Коригування рахунків для обліку відрахувань до резервів цією Інструкцією не передбачено.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від продажу фінансових активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Також зазначаємо, що резерви банків та небанківських фінансових установ формуються відповідно до.п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту.

Підпунктом 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу встановлено, що використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту.

Відповідно до п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст.139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
2) на суму використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Слід зазначити, що резерв, сформований банком за фінансовим активом, що обліковується за амортизованою собівартістю відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв’язку із знеціненням фінансового активу, враховується для оподаткування відповідно до положень п. 139.3 ст .139 Кодексу.

Таким чином, використання резерву, сформованого за фінансовим активом, що обліковується за амортизованою собівартістю, у зв’язку із припиненням визнання такого активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності при відчуженні цього активу шляхом переуступки права вимоги за таким активом або відповідно до договору факторингу, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Разом з тим, використання резерву, сформованого за фінансовим активом, що обліковується за амортизованою собівартістю, у зв'язку із припиненням визнання такого активу при списанні такого активу ж безнадійного згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, але який не відповідає
ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.