Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.07.2018 р. № 3115/ІПК/20-40-14-06-12

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло лист ТОВ «...» щодо питань валютного законодавства у разі конфіскації імпортного товару та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє таке.

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання строків визначено Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, (далі — Закон).

Відповідно ст.2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У разі перерахування постачальнику оплати за імпортний конфіскований товар, зазначений платіж потрапляє у правове поле Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, і на нього будуть розповсюджуватись порядок та строки розрахунків, передбачені Законом.

Статтею 13 розділу III Декрет Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, із змінами та доповненнями, встановлено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:
- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;
- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Відповідно до абз. «в» п. 1.9 розд. 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціям, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136,
зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631, із змінами та доповненнями, сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена на суму їх вартості, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту).

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Згідно зі ст. 465 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті З статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті З статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Отже, якщо протягом виконання зобов'язань за зовнішньоекономічним договором товари, які відповідно до умов договору належать резиденту, конфісковано митними органами, то сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена на суму їх вартості на підставі рішення суду про конфіскацію товарів та виконавчих документів, виданих на підставі рішення суду, за якими фактично здійснювалась конфіскація товарів.

Слід зазначити, що в листі ТОВ «...» відсутній опис операцій, а саме відсутня конкретна інформація щодо умов зовнішньоекономічного контракту, що унеможливлює ідентифікувати сутність операцій.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.