Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2018 р. № 3216/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником земельної ділянки, наданої йому для будівництва проммайданчика, та стверджує, що на вказаній земельній ділянці не провадить господарську діяльність з видобування корисних копалин (відбувається процедура підготовки технічної документації). Також Товариство повідомило, що продовжує користуватися земельною ділянкою комунальної власності на підставі договору оренди, строк дії якого сплив.

Товариство зацікавлене у з’ясуванні порядку застосування норм п. 284.4 ст. 284 Кодексу для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю за ставкою 25 відс. земельного податку за ділянки, які перебувають у Товариства на праві власності та у користуванні на умовах оренди

Право на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин засвідчується актом про надання гірничого відводу (част. перша ст. 19 Кодексу України про надра), який складається за формою, що є додатком до Положення про надання гірничих відводів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59 (далі - Акт).

Акт, що складається лише за наявності спеціального дозволу (далі - Дозвіл), а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об’єкта, ідентифікує у тому числі й площу проекції гірничого відводу на денну поверхню, щодо ділянок якої у користувача надр виникають обов’язки з рекультивації після завершення гірничих робіт (ст. 50 Кодексу України про надра).

За вказаних обставин, Товариство як власник земельної ділянки й суб’єкт, одним із основних видів діяльності якого є добування залізних руд на підставі Дозволу а також Акту, має визначати податкові зобов’язання із земельного податку із застосуванням положень п. 284.4 ст. 284 Кодексу до площ у межах координат, визначених у Акті.

При цьому у Товариства податкові зобов’язання із земельного податку за орендовану земельну ділянку комунальної власності не виникають (ст. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок обчислення податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 288 Кодексу) не передбачає застосування розміру (ставок) такої орендної плати меншого ніж ставки земельного податку. Таким чином, до укладення Товариством додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності не вбачається підстав для застосування положень п. 284.4 ст. 284 Кодексу для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю в частині орендованих земельних ділянок.

Відносини, що пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі». Відмова або зволікання щодо укладення Договору може бути оскаржено в суді. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» контроль за дотриманням земельного законодавства, у тому числі й справляння плати за землю, здійснюють виконавчі органи відповідних рад. Для з’ясування обставин виникнення та припинення прав користування земельною ділянкою, а також розміру орендної плати Товариству слід звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням орендованої земельної ділянки.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 Кодексу).