Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2018 р. № 3221/П/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше письмове звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування доходів від адвокатської діяльності, отриманих у 2010-2012 роках, та повідомляє.

Організаційно-правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні до 15 серпня 2012 року регулювались Законом України від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ «Про адвокатуру» із змінами та доповненнями.

З 15 серпня 2012 року набрав чинності Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VІ), відповідно до частини третьої статті 4 якого адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076-УІ).

До 2011 року оподаткування доходів адвокатів здійснювалось відповідно до вимог Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з пунктом 1.9 статті 1 якого незалежна професійна діяльність -діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у діяльності, зокрема, адвокатів, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.

З 1 січня 2011 року оподаткування доходів приватних адвокатів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.3 статті 65 Кодексу фізична особа, яка має намір здійснювати незалежну професійну діяльність, повинна стати на облік до контролюючого органу шляхом подання заяви та свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Статтею 178 Кодексу визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Пунктом 178.2 статті 178 Кодексу передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 Кодексу, тобто за ставкою 18 відсотків бази оподаткування.

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної адвокатської діяльності.

Відповідно до пункту 178.6 статті 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

За результатами звітного року фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію, до 1 травня року, що настає за звітним (пункту 178.4 статті 178 Кодексу).

Форму декларації, для відображення доходів отриманих у 2010 році, було затверджено наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю».

Доходи, отримані протягом 2011 - 2012 років, відображались у податковій декларації про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Одночасно повідомляємо, що контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки наведені у статті 78 ПКУ, а саме згідно підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку.

При цьому, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім
днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.