X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2018 р. № 3160/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит ТОВ «    » від    № (вх. ДФС №   від       ) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Щодо заповнення деяких реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та їх нумерації.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі - Положення № 148) і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі -підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі -установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб’єкти господарювання), фізичними особами.

Відповідно до п. 35 розділу III Положення, касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в
хронологічному порядку, нумеруються, формуються у справи відповідно до номенклатури справ та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов’язок щодо їх зберігання.

Бланки прибуткового касового ордеру (типова форма № КО-1) та видаткового касового ордеру (типова форма № КО-2) визначені у додатках до Положення №148.

Нумерація прибуткових касових ордерів (у реквізиті «Прибутковий
касовий ордер № ___ від «__» _____ 20___ року») може здійснюватися у
хронологічному порядку з початку кожного наступного місяця у порядку зростання з номера «1» протягом календарного місяця та закінчуватися у кінці місяця відповідним номером.

Наприклад:
01.02.2018 - № 1, № 2, № 3;
02.02.2018 - № 4, № 5, № 6;
05.02.2018 - № 7;
...........................
28.02.2018 - № 79, № 80, №81.
01.03.2018 - № 1,№ 2, № 3 і т.д.

Аналогічно може здійснюватися і нумерація видаткових касових ордерів (у реквізиті «Номер документа»).

У реквізиті «№ з/п» прибуткового касового ордеру та видаткового касового ордеру проставляється номер за порядком (скорочено — № з/п) таких ордерів. При цьому зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті «№ з/п» проставляється — 1.

Для прибуткових та видаткових касових ордерів у реквізиті «№ з/п» Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-За) використовується єдина наскрізна нумерація, яка не передбачає окремої нумерації для прибуткових і видаткових касових ордерів. У колонці 3 зазначаються порядкові номери прибуткових документів, а у колонці 7 зазначаються порядкові номери видаткових документів.

Номери, які проставляються у колонці 3 (прибуткові документи) та у колонці 7 (видаткові документи) можуть не співпадати з нумерацією, зазначеною у реквізиті «№ з/п» Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-За).

У реквізиті видаткового касового ордеру «Додаток» зазначаються документи, що додаються до нього та є підставою видачі готівки, наприклад, видаткова відомість із зазначенням номеру та дати, наказ на відрядження із зазначенням номеру та дати і т. д.

У реквізиті прибуткового касового ордеру «Додатки» зазначаються документи, що додаються до нього та є підставою внесення готівки, наприклад, звіт про використання коштів, виданих на відрядження із зазначенням номеру та дати і т. д.

Окрім того, враховуючи вищезазначене, ДФС пропонує звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушених питань.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.