Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.10.2017 р. № 2204/ІПК/28-10-01-03-11

Про оподаткування ПДВ

Офіс великих платників податків ДФС розглянув звернення щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні окремих господарських операцій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при безоплатній передачі товарів/послуг, нематеріальних активів

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання (в тому числі безоплатного) товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Отже, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку.

Враховуючи зазначене, операція з безоплатної передачі товарів для платника податку, який здійснює таку передачу, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція не звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до норм Кодексу, а тому при здійсненні такої операції пункт 198.5 статті 198 Кодексу не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні товарів, що передаються, не коригується.

Разом з цим відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів -виходячи із звичайної ціни).

Особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок № 1307).

Так, у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості необоротних активів або звичайних цін і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/балансова (залишкова) вартість/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 (15 - складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У разі якщо платник податку придбані товари/послуги, при придбанні яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовує в операціях з постачання товарів/послуг благодійним організаціям, які відповідно до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільнені від оподаткування ПДВ, то такий платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання на підставі пункту 198.5 статті 198 Кодексу за такими товарами/послугами, виходячи з вартості їх придбання.

У разі якщо платник придбані товари/послуги, при придбанні яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовує в операціях, які не звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до норм Кодексу, то він нараховує податкові зобов'язання з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг у загальновстановленому порядку.

Таким чином, при проведенні операції з безоплатної передачі товарів нараховуються податкові зобов'язання один раз на підставі відповідних норм Кодексу залежно від наведених вище умов операції.

Щодо визначення ставки ПДВ при нарахуванні податкових зобов’язань в разі зміни напрямку використання товарів/послуг

Законом України від 16 липня 2015 року № 643-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон № 643) внесено зміни до пункту 198.5 статті 198 та до статті 199 розділу V Кодексу в частині нарахування податкових зобов'язань у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності.

Так, відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку, який використовує придбані товари/послуги у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.

Згідно рекомендацій щодо заповнення табличної частини такої податкової накладної у графах 8 та/або 9 вказується загальна вартість/загальна частина вартості товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу в залежності від розміру ставки (20 чи 7 відсотків), яка нарахована при їх придбанні.

Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Кодексу у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пп. 41 та 43 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерством фінансів України від 30.09.2003 № 561 із змінами та доповненнями, для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія:

- здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

- установлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктів основних засобів.

Типові форми актів встановлено наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку".

Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основного засобу є висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням та акти на їх списання відповідної форми.

Враховуючи вищевикладене, ліквідація основних засобів для цілей оподаткування не розглядається як постачання, у разі, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Такі документи подаються до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, у якому виникають такі обставини і здійснюється ліквідація основних засобів.

У разі якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних засобів.