Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2018 р. № 3201/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, які здійснюються платником єдиного податку третьої групи під час перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 5 відс. (без сплати ПДВ), та оплати таких товарів після переходу на ставку 3 відс. (зі сплатою ПДВ), та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розділом XIV Кодексу.
Для платників єдиного податку третьої групи Кодексом встановлена фіксована ставка у розмірі 3 відс. доходу у разі сплати ПДВ, 5 відс. доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (пункт 293.3 статті 293 розділу XIV Кодексу).
Відомості про ставку єдиного податку вносяться до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.7 статті 299 розділу XIV Кодексу).
Зміна цих відомостей у реєстрі відбувається на підставі заяви, яка надається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (підпункт 298.1.5 пункту 298.1, підпункт 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 розділу XIV Кодексу).
Крім цього, підпункт «б» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 розділу XIV Кодексу чітко регламентує, ким та за яких умов може бути обрана ставка 3 відс. - платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V Кодексу.
Враховуючи зазначене, за умови надання підприємством не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу заяви про зміну ставки єдиного податку, ставка 3 відс. може застосовуватися підприємством з початку наступного кварталу.
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за № 1536/20274.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 розділу XIV Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі
(готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 розділу XIV Кодексу. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (пункт 292.6 статті 292 розділу XIV Кодексу).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Таким чином, періодом виникнення доходу у даному випадку є квартал, в якому підприємству надійшли кошти; до доходу включається вся сума коштів, отримана від покупця.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ регулюються статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому відповідно до абзацу другого пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту «б» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 розділу XIV Кодексу реєстраційна заява платника ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу, діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (абзац другий пункту 183.5 статті 183 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 розділу V Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V Кодексу.
Враховуючи зазначене, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія (зарахування коштів) відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується за умови, що такий платник не обрав касового методу визначення податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.