Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.07.2018 р. № 3295/6/99-99-01-02-02-15/ІПК

Щодо питання оподаткування дивідендів, які виплачуються українським підприємством на користь засновника - резидента Латвії, з урахуваннням положень українсько-латвійського міжурядового договору про уникнення подвійного оподаткування

Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (абзац „б” пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу), оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цими положеннями.
Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу „резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності”.
Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 1 ст. 10 „Дивіденди” Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно (далі Конвенція), яку ратифіковано 12 липня 1996 року (Закон України № 331/96-ВР) і яка є чинною в українсько-латвійських відносинах з 21.11.1996, „дивіденди, які виникають в одній Договірній Державі та виплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі”.
Пунктом 2 ст. 10 Конвенції, визначено, що „дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати: а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на
дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; b) 15 процентів загальної суми дивідендів у інших випадках. Цей пункт не зачіпає оподаткування компанії стосовно прибутку, якого виплачуються дивіденди”.
Згідно із зазначеними положеннями Конвенції обидві договірні держави - держава, що є джерелом доходів у вигляді дивідендів, і держава, резидентом якої є одержувач доходів - мають право оподатковувати такі доходи. При цьому держава, що є джерелом доходу, має переважне право щодо їх оподаткування, якщо оподаткування таких доходів передбачено її внутрішнім законодавством, але це право обмежене встановленою в Конвенції ставкою оподаткування.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Враховуючи зазначене, при виплаті українським підприємством доходів у вигляді дивідендів на користь свого єдиного засновника - резидента Латвії, утримується податок за ставкою 5 відсотків, передбачений п. 2 ст. 10 Конвенції, за умови надання латвійським резидентом довідки про резиденцію, яка відповідає вимогам, визначеним ст. 103 Кодексу.