Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2018 р. № 3300/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Щодо зайво складених податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо надання податкової консультації відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) про включення до складу податкової звітності ПДВ зайво складених податкових накладних та розрахунків коригування до них та формування показника Ʃперевищ) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) та повідомляє наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які зазначені в Кодексі.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016
№ 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку № 21).
Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку № 21).
Отже, у податковій декларації з ПДВ зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, складеній за операцією, яка фактично не здійснювалася (тобто визнана такою, що помилково складена), і розрахунку коригування до такої податкової
накладної, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ (податковій декларації з ПДВ та/або в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок).
Що стосується формування показника (Ʃперевищ) в СЕА ПДВ.
Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200-1 Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
Відповідно до пункту 200-1.З статті 200-1 Кодексу показник (Ʃперевищ) є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування.
Показник (Ʃперевищ) відображає загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:
сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;
та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (у тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Формування показника (Ʃперевищ) здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 01 липня 2015 року, а саме, враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені, починаючи з 01.07.2015.
Перерахунок показника (Ʃперевищ) здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації. В обрахунку показника (Ʃперевищ) приймають участь усі подані платником податку декларації з ПДВ/уточнюючі розрахунки та усі складені платником податку податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (Ʃнакл) такого платника.
Не врахування окремих податкових накладних/розрахунків коригування для визначення (Ʃнакл) не передбачено Кодексом.
Додатково повідомляємо, що ДФС розроблено проект наказу Міністерства фінансів України стосовно внесення змін до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, яким передбачається врегулювання порушеного питання.
На веб-порталі ДФС оприлюднено проект зазначеного нормативно-правового акту для громадського обговорення, з яким можна ознайомитись за посиланням:
http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatoma-politika-/regulyatoma-politika/2018-rik/
72918.html
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.