Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЗАКАРПАТСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2018 р. № 3303/ІПК/10/07-16-12-03-10

Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло лист щодо оподаткування доходів нерезидента (резидента Федеративної Республіки Німеччина) від надання в оренду обладнання, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до п.п.14.1.97 п.14.1 ст.14 Кодексу лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, лізингову/орендну плату, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (п.п. ”ґ” п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою у розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
4 жовтня 1996 року набрала чинності Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування на доход і майно, підписана 3 липня 1995 року, ратифікована Верховною Радою України 22 листопада 1995 року (далі - Угода).
Згідно з положеннями Угоди (п. 1 ст. 7) прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерійної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.
Тобто країна, що є джерелом доходу від підприємницької діяльності, здійснюваної нерезидентом, має право на оподаткування такого доходу лише за наявності на території цієї країни постійного представництва такого нерезидента, через яке одержується цей дохід.
Якщо резидент Федеративної Республіки Німеччина одержує доходи з джерел в Україні виключно від здавання в оперативну оренду обладнання і не має на території України постійного представництва, то відповідно до положень ст.ст. 5 та 7 Конвенції зазначений дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
При цьому звертаємо увагу на те, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у вашому листі, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту. Рішення про правомірність застосування того чи іншого положення внутрішнього законодавства або відповідного міжнародного договору у кожному конкретному випадку приймається за результатами документальної перевірки.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).