Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.08.2018 р. № 3392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм пункту 189.12 статті 189 розділу V Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Зокрема, такою особою є фізична особа - підприємець, яка:
або є платником податків і зборів, встановлених ПКУ, крім єдиного податку;
або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату
ПДВ;
або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому ПКУ порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду
(підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 189.12 статті 189 розділу V ПКУ у випадках, коли платник ПДВ здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. Під сільськогосподарською продукцією (сільськогосподарські товари) розуміється продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 -24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Перелік видів сільськогосподарської продукції, яка ввозиться на митну територію України як сировина для подальшої переробки затверджено наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 07 жовтня 1998 року № 297, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13 листопада 1998 року за № 724/3164.
Отже, для можливості застосування порядку оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 189.12 статті 189 розділу V ПКУ, необхідно, щоб виконувалися такі умови:
продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;
продукція та продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов'язаних з її обробкою, доробкою, переробкою тощо, не повинно бути;
придбання продукції та продуктів її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ;
продаж здійснюється виключно неплатникам ПДВ.
Таким чином, об'єктом оподаткування ПДВ у платника податку буде встановлена ним торгова націнка. При цьому податковий кредит не визначається.
Разом з цим інформуємо, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
Щодо документів, які засвідчують належність продукції до сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, то з порушеного питання пропонуємо звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства України, як до центрального органу виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва.