Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2018 р. № 3430/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із оренди нежитлових приміщень та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Правові та організаційні засади діяльності ОСББ регулюються нормами Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866).
Відповідно до статті 1 Закону № 2866 під поняттям ОСББ розуміється юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
При цьому ОСББ створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених Законом № 2866. Господарче забезпечення діяльності ОСББ може здійснюватися власними силами ОСББ (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання (стаття 4 Закону № 2866).
Згідно зі статтею 16 Закону № 2866 ОСББ має право здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) регулюються статтями 187 та 201 розділу V ПКУ. Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за№ 137/28267.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг' платником податку.
Правила подання податкової звітності з ПДВ до контролюючих органів регулюються статтями 46-50 розділу II, 203 розділу V ПКУ. Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).
Відповідно до пунктів 203.1 і 203.2 статті 203 розділу V ПКУ податкова декларація з ПДВ подається платником податку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ , підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 розділу V ПКУ для подання податкової декларації з ПДВ.
Враховуючи викладене, операції з постачання ОСББ (платником ПДВ) послуг із оренди допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. При цьому за такою операцією ОСББ (платник ПДВ) зобов’язане:
визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну;
задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ у податковій декларації з ПДВ та подати її до контролюючого органу в установлені ПКУ терміни;
сплатити податкові зобов’язання з ПДВ за податковою декларацією з ПДВ до Державного бюджету України в установлені ПКУ терміни.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
Щодо визначення правомірності умов і предмету, вказаних у цивільно-правовому договорі, укладеному між суб’єктами господарювання, то порушене питання не відноситься до компетенції ДФС.