Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2018 р. № 3437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних та відображення їх у податковій звітності з ПДВ, у тому числі у разі зупинення їх реєстрації, а також щодо порядку повернення зайво сплачених коштів з бюджету на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (далі -електронний рахунок) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних та відображення їх у податковій звітності з ПДВ.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації покупцем розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №    137/28267 (далі -
Порядок № 1307).
Згідно із пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
У розрахунку коригування, що складається у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), допущених при попередньому коригуванні показників податкової накладної, кожному' рядку податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше), відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок податкової накладної, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню; у другому рядку зазначаються правильні показники.
При цьому обидва рядки не можуть мати один і той же номер; другому рядку може бути присвоєно тільки новий номер рядка, тобто, номер, якого не було в податковій накладній.
Для виправлення помилок, які виникли при складанні та реєстрації в ЄРПН попередніх розрахунків коригування, одним розрахунком коригування можна внести зміни тільки до одного рядка податкової накладної. У разі необхідності виправлення таких помилок в кількох рядках податкової накладної, складається відповідна кількість розрахунків коригування.
Загальні роз’яснення щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних залежно від причин коригування та типу помилок, що виправляються, надано у листі ДФС від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>Податкове    законодавство> Листи»    за адресою:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html. Зазначений лист може використовуватися платником податку у своїй діяльності.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).
Згідно з пунктом 20 Порядку № 117 комісії контролюючих органів приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (пункт 28 Порядку № 117).
Отже, платник податку може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену у розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, реєстрацію якого у ЄРПН зупинено, лише після припинення процедури такого зупинення:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду , в якому його зареєстровано в ЄРПН.
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 200і ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
Відповідно до пункту 200-1.З статті 200-1 ПКУ показник ∑перевищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума).
Показник ∑перевищ відображає загальну суму перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.
Показник ∑перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника податку та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑перевищ платнику податку необхідно виправити таку
невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ.
Щодо порядку повернення коштів з бюджету на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ
Згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПКУ на електронний рахунок платника, зокрема, зараховуються кошти з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 ПКУ.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 ПКУ.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (пункт 43.4 статті 43 ПКУ). При цьому умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (стаття 43 ПКУ) не передбачено обов’язкового проведення документальної перевірки платника податку для здійснення повернення таких грошових коштів.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з електронного рахунка у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на електронний рахунок платника, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (пункт 43.4-1 статті 43 ПКУ).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.