Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо права платника на нарахування податкового кредиту при отриманні послуг водопостачання та водовідведення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, на підставі договору на послуги з водопостачання та водовідведення постачальником виставлені рахунки, зокрема, за понаднормовий скид забруднень у міську каналізацію та за рівень атмосферних опадів. Вартість послуг за такими рахунками визначено за формулами згідно із затвердженими нормативами, оскільки відсутні прилади обліку (лічильники).
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
Водночас згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Отже, оскільки факт постачання вказаних у зверненні послуг має підтверджуватися даними обліку, сформованими на підставі показників відповідних приладів обліку, рахунки, розраховані за формулами (а не за показниками приладів обліку), не є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Таким чином, платник податку може віднести суми ГІДВ, сплачені /нараховані у разі здійснення ним операцій з придбання послуг водопостачання та водовідведення, до складу податкового кредиту за умови наявності складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної або на підставі рахунку, що виставляється такому платнику за надані послуги, який відповідає вимогам пункту 201.11 статті 201 ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |