Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2018 р. № 3447/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремих видів доходу і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у листі.
Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі - Закон № 85) встановлено види добровільного та обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 12 ст. 6, п. 9 ст. 7 Закону № 85).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону № 1961 особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п. 1.7 ст. 1 Закону № 1969).
Власниками транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п.1.6 ст.1 Закону № 1961).
Згідно із п.17.1 ст.17 Закону № 1961 страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п.141.4 ст.141 Кодексу.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст.141 Кодексу.
Такими доходами, зокрема, є внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України (п.п.«и» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу).
Відповідно до п.п.141.4.5 п.141.4 ст.141 Кодексу страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування), зокрема, у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові
відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб — нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта", а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються за ставкою 0 відсотків.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п.141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.41 п.141.4 ст.141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу).
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено статтею 103 Кодексу.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента (п.103.2 ст. 103 Кодексу).
Згідно із п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Враховуючи вищенаведене, доходи, які виплачуються (нараховуються, надаються) юридичній особі - нерезиденту, оподатковуються відповідно до п.п.141.4.5, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу з урахуванням положень статті 103 Кодексу.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено ст. 165 Кодексу, згідно з п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана
з
платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання умови за якою під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (п.п. «в» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165).
При цьому порядок застосування п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010 № 997 затверджено Порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління (далі - Порядок № 997).
Крім того, згідно з п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Згідно з п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 ст. 164 Кодексу).
Разом з цим, згідно з п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
При цьому згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки, визначені Кодексом.
У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких
доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Кодексу фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податку (далі - РНОКПП) використовується юридичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їм доходи (п.п.70.12.1 п.70.12 ст.70 Кодексу);
укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов’язки щодо сплати податків і зборів (п.п.70.12.2 п.70.12 ст.70 Кодексу).
Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п.70.12 ст.70 Кодексу, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п.70.13 ст.70 Кодексу).
Отже, сума страхового відшкодування, отримана платником податку за договором страхування цивільної відповідальності від страховика-резидента не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи за умови дотримання, зокрема, вимог п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та Порядку № 997, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та звільняється від оподаткування військовим збором.
У разі якщо кошти виплачуються страховиком (страховою компанією) платнику податку - фізичній особі - резиденту, яка не є страхувальником за договором страхування, такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок № 4), сума страхового відшкодування, отримана платником податку від страховика - резидента за договором страхування цивільної відповідальності у розмірі, що не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), визначеної за звичайними цінами на дату такої страхової виплати, відображається під ознакою доходу «151».
Разом з тим кошти, виплачені на користь платника податку - фізичної особи - резидента на яку не поширюються положення п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та Порядку № 997 відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ як інші доходи під ознакою доходу «127».
Відповідно до п. 3.11 Порядку № 4 відомості щодо сум військового збору відображаються у розд. II податкового розрахунку за ф. № 1ДФ. У рядку «Військовий збір» розд. II податкового розрахунку за ф. № 1ДФ проставляються загальні суми виплаченого доходу та утриманого (перерахованого) військового збору. При цьому відомості про фізичну особу платника податку, якій нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.