Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВОЛИНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2018 р. № 3456/03-20-13-08-07/ІПК

Головне управління ДФС у Волинській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло звернення <...> з питань практичного застосування норм законодавства щодо порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суму заробітної плати працюючої особи з інвалідністю, та з урахуванням фактичних обставин в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 201 Ороку N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" із змінами і доповненнями.
Практичне застосування процедури нарахування і сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449 зі змінами (далі -Інструкція N 449).
Так, підставою для застосування ставки єдиного внеску в розмірі 8,41 відсотка визначеної бази нарахування для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі - МСЕК) про встановлення групи інвалідності. При цьому нарахування єдиного внеску в зазначеному розмірі, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання
завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК) та закінчується датою припинення інвалідності (п. 8 розділу III Інструкції N 449).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).
Отже, роботодавець нараховує єдиний внесок на суму заробітної плати працюючої особи з інвалідністю, у розмірі 8,41 відсотка починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, та закінчується датою припинення інвалідності на підставі рішення даної комісії (в запитуваному випадку - довічно). При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відсотка визначеної бази нарахування.
Згідно з п.52.2. ст.52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію з можливістю оскарження її у судовому порядку (абз.1 п.53.2 ст.53 ПКУ).