Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2017 р. № 2230/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 18 Закону України від 5 вересня 2017 року № 2145-УІІІ «Про освіту» освіта дорослих, що є складовою освіти впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на безперервне навчання з урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.

Складниками освіти дорослих є, зокрема післядипломна освіта, професійне навчання працівників та курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації

Післядипломна освіта передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду.

Післядипломна освіта включає, зокрема перепідготовку — це освіту дорослих, спрямовану на професійне навчання з метою оволодіння іншою (іншими) професією (професіями) та підвищення кваліфікації - це набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.

Засади професійного навчання працівників визначаються законом.

Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 січня 20121 року № 4312-УІ «Про професійний розвиток працівників» професійне навчання працівників - це процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов'язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва.

Разом з тим ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) передбачено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність — це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту..

Відповідно до ст. 8 Закону № 5076 особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої от. 6 Закону № 5076, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

При цьому кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання

стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону (ст. 9 Закону № 5076).

Відповідно до ст. 10 Закону № 5076 стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого не включається, зокрема сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (п.п 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни: (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) под атку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки проходження кваліфікаційного іспиту та стажування фізичною особою, яка виявила бажання стати адвокатом полягає у виявленні її теоретичних знань у галузі права, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, готовності самостійно здійснювати аді окатську діяльність, а не набуття такою особою нових нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності (підвищення кваліфікації), то сума внесків, яка сплачується юридичною особо на користь кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.