Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2018 р. № 3475/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами -нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п.
39.2 ст. 39 Кодексу;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.
39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
ґ) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами «а» - «г» п.п. 39.2.1.1 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони
(довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1001 ЦКУ).
Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором:
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане
ним у зв'язку з виконанням доручення .
Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (ст. 1007 ЦКУ).
Тобто за договором доручення довіритель від свого імені та за свій рахунок зобов’язує повіреного вчинити певні юридичні дії. При цьому повірений отримує винагороду та суми відшкодованих витрат, пов’язаних з виконанням доручення.
Облік операцій за договором доручення здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО), зокрема П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 і П(С)БО 16«Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, а також з урахуванням положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Таким чином, у разі відображення повіреним у бухгалтерській (фінансовій) звітності витрат, понесених під час вчинення правочинів від імені та за рахунок довірителя, у складі власних витрат, а їх компенсації у складі доходів - для розрахунку обсягу господарських операцій платника податків (повіреного) з контрагентом (довірителем) відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу включається як сума винагороди за договором доручення, так і сума компенсованих витрат, понесених повіреним для його виконання.
При цьому звертаємо вашу увагу, що для вірної кваліфікації господарських операцій, здійснених за договором доручення, як контрольованих, важливим є належне оформлення первинних документів та відповідне їх відображення у бухгалтерському обліку.
Щодо розрахунку обсягу господарських операцій платника податків з контрагентом відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у разі реєстрація підприємства в середині календарного року повідомляємо.
Відповідно до п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 Кодексу у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку на прибуток протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період
розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.
Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, з метою визнання господарських операцій контрольованими новостворені підприємства розраховують обсяг господарських операцій (10 млн. грн. за вирахуванням непрямих податків), здійснених протягом календарного звітного року, в якому таке підприємство зареєстровано.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.