Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2018 р. № 3510/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування пільги з податку на прибуток відповідно до п. 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, у межах компетенції повідомляє таке.
Пунктом 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу для платників податку на прибуток передбачена можливість зменшення цього податку.
Так, податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
Листом Міністерства фінансів України від 10.05.2018 № 11320-10-10/12920 роз’яснено, що зазначена норма Кодексу поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального, тобто на тих, які здійснюють операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Порядок реєстрації платників акцизного податку визначено п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу та розділом II Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» (далі - Порядок № 113).
Форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального № 1-АКП (далі - Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218.
У Заяві надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) з реалізації пального. Такі відомості мають містити перелік всіх пунктів з реалізації пального, де платником здійснюються операції з реалізації пального незалежно від того, перебувають чи ні такі пункти у власності або оренді платника податку.
Нормами Кодексу та Порядку № 113 передбачено, що сума сплаченого акцизного податку відображається в заявках на поповнення обсягів залишків пального, які складаються та реєструються платником акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) після перерахування суми акцизного податку на окремий електронний рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі.
Таким чином, тільки платник акцизного податку, який сплатив податок, має право на зазначені суми сплаченого податку зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету у відповідному податковому (звітному) періоді.
У разі якщо у платника акцизного податку з реалізації пального не виникає об’єкту оподаткування з операцій реалізації пального, то і не може бути зменшено податок на прибуток на несплачені до бюджету суми акцизного податку.
Отже, п. 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу може поширюватися на платників акцизного податку з реалізації пального (наприклад на постачальників пального), які зареєстровані платниками акцизного податку відповідно до Порядку № 113 та сплачують акцизний податок (наприклад при ввезенні газойлю на митну територію України).
Щодо питання відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств сум сплаченого акцизного податку, який зменшує нараховану суму податку на прибуток слід зазначити наступне.
Чинна форма декларації з податку на прибуток затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1415/27860. Водночас п. 46.6 ст. 46 Кодексу визначено, що в результаті зміни правил оподаткування передбачається зміна форми податкової звітності.
До затвердження нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, звітування за півріччя 2018 року здійснюється за чинною формою декларації, яка затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі - декларація).
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в декларації та подати доповнення до такої декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 ст. 46 Кодексу).
Доповнення до декларації складається за довільною формою, вважається невід’ємною частиною податкової декларації та подається з поясненням мотивів його подання.
Використовуючи право, передбачене п. 46.4 ст. 46 Кодексу, платник у такому доповненні має зазначити розшифровку показників і сум, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень Кодексу, які набули чинності у 2018 році.
У формі декларації сума податку до зменшення розраховується як підсумок показників, відображених у рядках 16.1 та 16.4.1 чинної редакції Додатка ЗП, але у межах нарахованої суми податку за звітний (податковий) період.
При складанні декларації та додатка ЗП потрібно скласти у довільній формі доповнення до декларації із розшифровкою сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що визначені у пункті 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.
При цьому, якщо платник у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.
Враховуючи зазначене, необхідно:
порівняти визначену за звітний (податковий) період суму податку на прибуток (суму рядків декларації: р.06, р.08, р. 10, р.12 та р. 15) з сумою показників рядків 16.1 та 16.4.1 Додатка ЗП, а також сумою сплаченого акцизного податку за відповідними акцизними накладними;
за результатом порівняння цих показників, визначити загальний підсумок у рядку 16 Додатка ЗП з урахуванням сплачених сум акцизу - суму, яка у звітному періоді може бути врахована у зменшення нарахованої суми податку (у межах суми податку на прибуток).
До рядка 16 ЗП декларації переносяться дані рядка 16 Додатка ЗП «Зменшення нарахованої суми податку».
Враховуючи, що декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком, то при складанні декларацій за наступні звітні (податкові) періоди: півріччя, три квартали, рік показники відповідних рядків декларації та додатків визначатимуться з урахуванням результатів діяльності за такі звітні періоди.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.