Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.08.2018 р. № 3524/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції закладу охорони здоров’я з постачання застрахованій особі послуг з охорони здоров'я, оплата за які здійснюється страховою компанією, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини у сфері страхування, ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96).
Відповідно до статті 9 Закону № 85/96 страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг. місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони
здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
При цьому підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ не встановлено обмежень щодо категорій осіб, яким надаються медичні послуги закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) та формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276).
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Для операцій, що оподатковуються ПДВ, і операцій, звільнених від оподаткування податком, складаються окремі податкові накладні (пункт 201.5 статті 201 розділу V ПКУ). Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, також підлягають реєстрації в ЄРПН (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема:
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг послуг (підпункт «в» пункту 201.1 статті 201 ПКУ);
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункт «д» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).
Отже, податкова накладна складається та реєструється в ЄРПН продавцем (постачальником) товарів/послуг на покупця (отримувача) таких товарів/послуг.
При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата
оформленнячдокумента, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Враховуючий викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Операція з постачання послуг з охорони здоров'я є об’єктом оподаткування ТТДВ, а отже заклад охорони здоров’я, який постачає такі послуги, на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості послуг з охорони здоров'я або фактичного надання таких послуг) визначає податкові зобов’язання з ПДВ (у разі відсутності права на застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ), виходячи з договірної вартості послуг з охорони здоров'я, та зобов’язана скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.
У разі, якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг з охорони здоров'я, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то заклад охорони здоров’я, який постачає такі послуги, податкові зобов’язання з ПДВ не визначає, але зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
Щодо використання у своїй діяльності листа ДФС повідомляємо, що вказаний лист є індивідуальною податковою консультацією, наданою конкретному платнику податку за його зверненням. При цьому інформуємо, що відповідно до пункту 39 підрозділу 10 розділу XX ПКУ індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), з 01.01.2018 не підлягає застосуванню.
З питання правомірності віднесення зазначених у зверненні послуг до категорії послуг з охорони здоров'я, визначених підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров'я України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, зокрема здійснює нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я.