Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2018 р. № 3533/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист ... щодо помилково поданого до контролюючого органу Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету та задекларованого зобов’язання зі сплати платежу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Статтею 13 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно з абзацом третім ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Пунктом 2 ст. 327 Цивільного кодексу України встановлено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
При цьому п.п. 29 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Відповідно до п.п. 35 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, належать частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, в порядку, визначеному відповідними місцевими радами.
Таким чином, відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними місцевими радами.
При цьому комунальні унітарні підприємства для здійснення відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) у разі відсутності затверджених відповідними місцевими радами порядку, нормативів сплати та форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до місцевого бюджету, можуть керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, якою затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі - Порядок) та використовувати форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі - Розрахунок), затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 №285.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Розрахунок разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається до органів державної фіскальної служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Звітним періодом для подання Розрахунку є: перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік.
Згідно п. З Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в декларації та подати доповнення до такої декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 Кодексу).
Доповнення до декларації складається за довільною формою, вважається невід’ємною частиною податкової декларації та подається з поясненням мотивів його подання.
Враховуючи, що формою Розрахунку не передбачено проведення уточнень, платник податку має право самостійно здійснити відмітку «уточнюючий» та виправити помилки. В доповненні до Розрахунку платник має зазначити розшифровку показників і сум, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та нарахованої суми платежу.
Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.