Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2018 р. № 3572/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторських послуг та послуг з міжнародного перевезення, отриманих від нерезидента України, надіслане до ДФС листом Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності (далі - УПК № 610). УПК № 610 на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.
Зокрема, в УПК № 610 зазначено, що відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185'ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, а також з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до статті 9 Закону № 1955 факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Законодавством не
передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).
Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.
Таким чином, якщо послуги перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).
Правила оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлені статтею 208 ПКУ.
Згідно з пунктом 208.2 статті 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань такого отримувача послуг - резидента у декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 ПКУ).
Отже, якщо експедитором виступає нерезидент, то на дату отримання транспортно-експедиторських послуг отримувач послуг - резидент на підставі статті 208 ПКУ складає і реєструє в ЄРПН у встановлений ПКУ термін податкову накладну на вартість таких послуг з нарахуванням податку на додану вартість за основною ставкою, та включає суму ПДВ до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідному звітному (податковому) періоді. На вартість послуг з міжнародного перевезення, наданих нерезидентом, отримувач послуг - резидент податкову накладну не складає.    *
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.