Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2018 р. № 3600/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо права платника на нарахування податкового кредиту при придбанні електроенергії, на підставі рахунків, отриманих від енергопостачальника та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сгілачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Пунктом 198.6 статті 198 і пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що для покупця/отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту є податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, також можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
Отже, оскільки факт постачання вказаних у зверненні послуг має підтверджуватися даними обліку, сформованими на підставі показників відповідних приладів обліку, рахунки, що містять показники та обсяги розраховані за формулами (а не за показниками приладів обліку), не є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Таким чином, платник податку може віднести суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення ним операцій з придбання електроенергії, до складу податкового кредиту за умови наявності складеної
та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної або на підставі рахунку, що виставляється такому платнику за надані товари/послуги, який відповідає вимогам пункту 201.11 статті 201 ПКУ.
Якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (далі - рахунок), то такий рахунок для покупця/отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).