Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2018 р. № 3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення бази оподаткування ПДВ операцій з повернення лізингоотримувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Згідно з підпунктом «б» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Визначення терміну «основні засоби» надано підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ)
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової /залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), Ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Таким чином, оскільки повернення матеріальних активів за договором фінансового    лізингу вважається постачанням    товарів, то для
лізингоотримувача, який повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, така передача прирівнюється для цілей оподаткування ПДВ до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об'єкта лізингодавцю. При цьому слід врахувати, що згідно з нормами ПКУ об’єкт фінансового лізингу, повернення якого здійснюється, належить до категорії основних засобів, тобто, є необоротним активом.
Отже, якщо здійснюється повернення лізингоотримувачем - платником ПДВ об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю - платнику ПДВ, то лізингоотримувач - платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського ’ обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Індивідуальна .податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).