Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ за послуги та розподілу електричної енергії, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Пунктом 198.6 статті 198 і пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що для покупця/отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту є податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, також можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
Таким чином, якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (далі - рахунок), то такий рахунок для покупця/отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.
При цьому повідомляємо, що у разі якщо платник податку застосовує касовий метод, то право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених підпунктом «а» пункту 201.11 статті 201 розділу V ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг, та за умови списання у такому звітному (податковому) періоді коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку в рахунок оплати вартості таких придбаних товарів/послуг.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |