Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВОЛИНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2017 р. № 2852/ІПК/03-20-12-03-13

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДФС у Волинській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо порядку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство повідомило, що є промисловим (господарська діяльність згідно з КВЕД належить до класу 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин») і має на балансі виробничі корпуси, цехи, майстерні та складські приміщення (далі - Об’єкти нерухомості), які перебувають у законсервованому стані або передані в оренду.

Документів, підтверджуючих право власності та класифікацію Об’єктів нерухомості відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор) Товариством не надано.

Товариство, посилаючись на норму частини «є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Кодексу запитує:

- чи підпадає Товариство під категорію промислового підприємства;

- які будівлі відносяться до промислових;

- чи зобов’язане Товариство сплачувати Податок за власні об’єкти нежитлової нерухомості, зареєстровані як складські будівлі (виробничі корпуси, цехи, майстерні та складські приміщення);

- як впливає вид економічної діяльності Товариства, вид, спосіб, умови та порядок використання об’єктів нежитлової нерухомості на справляння Податку, якщо частина приміщень надана в оренду або законсервована.

Частиною «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

При визначенні належності платників податків до категорії промислових підприємств застосовується Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі — КВЕД).

Процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», С «Переробна промисловість», В «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», Е «Водопостачання, каналізація, поводження з відходами» та Б «Будівництво».

Таким чином, якщо Товариство здійснює задекларований ним вид господарської діяльності (20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин» згідно з КВЕД), то воно підпадає під визначення промислового підприємства.

Водночас, дія частини «є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Кодексу розповсюджується на будівлі промисловості, що класифікуються у підкласах 1251.1-1251.9 класу 1251 «Будівлі промислові» Класифікатора.

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.

Ведення Державного класифікатора будівель та споруд здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Держбуду України.

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Таким чином, Товариство, яке має у власності Об’єкти нерухомості є платником Податку.

Водночас зазначаємо, що дія частини «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу розповсюджується на ті будівлі промисловості промислових підприємств, які використовуються такими підприємствами у здійсненні власної виробничої діяльності.

Отже об’єкти нерухомості, що передані в оренду іншому промисловому підприємству, у тому числі для використання їх у виробничій діяльності, не підпадають під дію частини «є» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Разом з тим зазначимо, що пільга зі сплати Податку для об’єктів, що перебувають у законсервованому стані, зокрема на час реконструкції, капітального ремонту, тощо, Кодексом не передбачена.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.