Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2018 р. № 3649/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.
На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі - Перелік).
Зокрема до Переліку включено резидентів Республіки Польща з організаційно-правовими формами (назва мовою держави реєстрації/назва, транслітерована латиницею) - Spolka komadytowa, Spolka partnerska, Spolka komadytowo-Akcyjna, Spolka Jawna, Spolka prawa Cywolnego.
Оскільки до вказаного Переліку не включені резиденти Республіки Польща з організаційно-правовою формою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Sp.J, то операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до абзацу «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, за умови, що резидент Республіки Польща не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів.
Одночасно повідомляємо, що ст. 39 Кодексу не містить вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.
Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Водночас, ДФС листом від 14.08.2017 № 21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» було рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
При цьому, лист нерезидента на власному фірмовому бланку щодо інформації про сплату ним корпоративного податку в 2017 році не є офіційним документом про сплату корпоративного податку.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.