Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.08.2018 р. № 3730/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо обчислення податкових зобов’язань з плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство, посилаючись на наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162 щодо внесення змін до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі - Порядок), в частині зміни величини коефіцієнта функціонального використання земельних ділянок, у випадках, коли інформація про вид цільового призначення ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) або інформація про таку ділянку відсутня у таких відомостях, просить роз’яснити: чи виникають підстави для уточнення податкових зобов’язань з Плати за 2018 рік; чи має Товариство право самостійно змінювати складові нормативної грошової оцінки земель (далі - Оцінка); чи необхідно надавати довідку про Оцінку, що не затверджена рішенням органу місцевого самоврядування.
При цьому Товариство не повідомило про наявність прав на земельні ділянки та наявність земельних ділянок, за які сплачує Плату.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, що вносяться до Кадастру на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закон України «Про землеустрій»), використовуються для визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки - множника при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. З Порядку, далі - Оцінка) під час виконання робіт з такої Оцінки.
Порядок обчислення Плати передбачає, що для визначення бази оподаткування Платою платник при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подає довідку (витяг) про розмір Оцінки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової Оцінки (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).
Підстави та порядок виконання Оцінки, а також набрання чинності результатів такої Оцінки, після затвердження рішенням органів місцевого самоврядування технічної документації з Оцінки (далі - Документація), визначені ст. 15, 18, 23 Закону України «Про оцінку землі» (далі - Закон).
Законом встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), надає витяг з технічної документації про Оцінку окремої земельної ділянки, керуючись рішенням рад про затвердження технічної документації з Оцінки, які набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Кодексу (ст. 23 Закону).
З огляду на викладене Товариство має обчислювати податкові зобов’язання з Плати у відповідності до витягу про Оцінку, що виконана та затверджена у порядку визначеному Законом, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої залежно від дати затвердження такої Оцінки.
Водночас зауважуємо, що на земельні ділянки, що в порядку ст. 79і Земельного кодексу України, набули статусу об’єкта цивільних прав та ідентифіковані за такими необхідними для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю елементами податку(платник - власник або, користувач; об’єкт оподаткування - межі та площа; база оподаткування - Оцінка; ставки) (ст. 7 Кодексу), поширюється платний принцип користування землею.
Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна.
Постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі №5023/3993/12 (5023/90574/11), а також
від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15) зобов’язано із суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, стягнути на користь органів місцевого самоврядування завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст.ст. 1166,1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).