Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ результатів діяльності сільськогосподарського товаровиробника у межах спеціального режиму оподаткування ПДВ (далі - спецрежим) відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), яка з 1 січня 2017 року втратила чинність, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ з 1 січня 2017 року стаття 209 ПКУ, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарськими товаровиробниками, втратила чинність.
У зв’язку із припиненням дії статті 209 ПКУ було передбачено, зокрема:
скасування реєстрації суб'єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування;
закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 ПКУ сільгоспвиробникам;
обмеження терміну реєстрації податкових накладних, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму.
Водночас відповідно до пункту 50 підрозділу 2 розділу XX ПКУ сума від'ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 ПКУ, сформована платниками-сільгоспвиробниками, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року / четвертий квартал 2016 року, переносилася до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, в якій відображаються розрахунки з бюджетом.
Отже, на сьогодні (починаючи із податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 року) сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію з позначкою «0110» за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в якій відображаються розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника.
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198
ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)
платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 ПКУ.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПКУ встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.З статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.З статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, може бути заявлене платником податку (у тому числі сільськогосподарським товаровиробником) до бюджетного відшкодування у разі відсутності у такого платника податку на момент
отримання контролюючим органом податкової декларації податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |