Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.08.2018 р. № 3671/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку нарахування податкових зобов’язань відповідно до статті 199 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та порядку застосування статті 120-1 ПКУ, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.
Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань відповідно до статті 199 ПКУ
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198
ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є належним чином складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкова накладна, митна декларація, інші документи, зокрема, визначені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
При цьому нормами пункту 199.1 статті 199 ПКУ не передбачено залежність формування податкових зобов’язань відповідно до зазначеної
норми ГЖУ від типу операцій, за результатом здійснення яких було віднесено суми ПДВ до податкового кредиту (операції з виготовлення, придбання товарів/послуг на митній території України (у резидента чи нерезидента), операції з ввезення товарів / необоротних активів на митну територію України).
Таким чином, у разі використання виготовлених та/або придбаних (як у резидента, так і у нерезидента) на митній території України товарів/послуг та ввезених на митну територію України товарів / необоротних активів частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях, платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов'язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ (якщо при виготовленні/придбанні таких товарів/послуг у платника були підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту) та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.
У графі 2 «Номенклатура товарів/послуг» такої зведеної податкової накладної зазначається назва документу, який був підставою для формування податкового кредиту (зокрема податкова накладна, митна декларація), його дата складання та порядковий номер.
Щодо порядку застосування статті 120-1 ПКУ
Статтею 120-1 ПКУ визначено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з пунктом 120-1 .1 статті 120-1 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.
Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ норми пункту 120-1. 1 статті 120-1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року. Інших винятків в частині застосування штрафних санкцій, визначених пунктом 120-1. 1 статті 120-1 ПКУ, чинним законодавством не передбачено.
Відцовідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.