Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.08.2018 р. № 3690/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо питань визначення податкової пільги, необхідності складання та подавання Звіту про суми податкових пільг

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питань визначення податкової пільги, необхідності складати та подавати Звіт про суми податкових пільг та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Операції з надання будь-яких послуг, місцем постачання яких відповідно до пунктів 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу є територія поза межами митної території України, не є об’єктом оподаткування.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за
№ 159/28289 (далі - Порядок № 21).
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 для платників податку, які заповнюють рядок 5, та підприємств (організацій) інвалідів обов’язковим є подання (Д6) (додаток 6).
Довідка (Д6) (додаток 6) заповнюється окремо в розрізі операцій:
що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу;
операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі - Порядок № 1233).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1233 визначено, що податкові пільги визначаються, зокрема за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість та які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
За операціями з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкові пільги не визначаються, отже платник податку, який здійснює такі операції, відповідно не відображає їх у Звіті про суми податкових пільг.
Таким чином, якщо платник податку здійснює операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ та не здійснює інші операції, які звільняються від оподаткування ПДВ, або оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, то такий платник податку Звіт про суми податкових пільг не подає.
Слід зазначити, що статтею 36 розділу II Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.